Оцінювання педагогічної діяльності педпрацівників

Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти

► Критерій 1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність

Календарний (календарно-тематичний) план

потрібно враховувати

Як оцінити виконання критерію ?

Метод отримання інформації

• Державні стандарти загальної середньої освіти;

• навчальні програми предметів (курсів);

• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);

 освітню програму закладу освіти.

У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів треба звернути увагу на наступне:

• відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;

• відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);

• відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;

 • забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

• Чи наявні у вчителів календарно-тематичні плани?

• Чи забезпечує календарно-тематичне планування досягнення очікуваних результатів навчання, що передбачені для даного віку учнів Державним стандартом загальної середньої освіти?

• Чи відповідає календарно-тематичне планування освітній програмі закладу освіти?

• Чи відповідає зміст календарно-тематичного планування очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм предметів (курсів)?

 • Чи простежується у календарно-тематичному плануванні компетентнісний підхід у викладанні?

Вивчення документації (календарно-тематичні плани).

Критерій 1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти

В організації цієї роботи можна виокремити такі етапи:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові.

2. Планування роботи вчителя.

У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.

 3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів.

Приклади форм роботи, які допомагають застосовувати компетентнісний підхід

Організаційна форма навчального заняття, яка сприяє формуванню компетентностей

Метод отримання інформації

Використання результатів спостереження за відвіданими навчальними заняттями та проведеними контрольними зрізами для підвищення якості освітньої діяльності у закладі

Як оцінити виконання критерію?

-дослідницька діяльність;

-проектну діяльність;

-постановка та розв’язання проблемних завдань;

-диспути;

-розв’язання ситуативних завдань;

-мультимедійне навчання;

-комп’ютерне моделювання;

-прогнозування.

-урок;

-перевернуте, змішане навчання;

-технологія веб-квесту;

-проектна, науково-дослідницька робота тощо

1)спостереження (за проведенням навчальних занять);

2)проведення контрольних зрізів;

3)вивчення документації (календарні (календарно-тематичні) плани, результати контрольних робіт).

-підготувати аналітичний висновок (вказуємо позитивні моменти роботи та недоліки);

-результати висновку винести на обговорення педагогічної ради закладу освіти, засідань методичних об’єднань (комісій).

-провести майстер-класи вчителів;

-оприлюдення на веб-сайті закладу освіти або інших відкритих ресурсах розробок навчальних занять вчителів для обміну педагогічним досвідом.

• Чи реалізують вчителі під час проведення навчальних занять компетентнісний підхід і простежують наскрізні змістові лінії?

 • Чи відбувається розвиток критичного мислення учнів під час проведення навчальних занять?

Критерій 1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби)

Індивідуальна освітня траєкторія може розроблятися, зокрема, для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• перебувають на дистанційній формі навчання;

• перебували на довготривалому лікуванні;

 • потребують відповідного періоду адаптації;

• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);

 • випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;

• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;

• мають особливі освітні потреби.

Терміни: навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії може прийматись за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради. Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);

• організація дистанційної форми навчання тощо.

Щоб запровадити вище названі форми індивідуальної освітньої траєкторії, їх схвалює педагогічна рада та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти.

Форми організації освітнього процесу

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

-поєднання дистанційної і класно-урочної форм.

Організаційні заходи для реалізації освітньої траєкторії:

• використання існуючих або розроблення власної інтернет-платформи, де розміщуються освітні ресурси та здійснюється комунікація;

• розроблення та розміщення вчителями електронних освітніх ресурсів;

• розроблення індивідуальних завдань для виконання.

• Чи розробляються індивідуальні навчальні плани для дітей, які цього потребують?

• Чи наявна співпраця при розробленні індивідуальної освітньої траєкторії між учителем, практичним психологом і

батьками?

• Чи використовувались для реалізації індивідуальної освітньої траєкторії інші організаційні форми освітнього процесу, крім

класно-урочної?

• Опитування (анкетування вчителів).

• Вивчення документації (індивідуальні навчальні плани).

Критерій 1.4. Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відео матеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Результатом реалізації набутого досвіду педагогічним працівником є створення ним освітніх ресурсів.

Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;

• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;

• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;

• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;

• завдання для самостійного опрацювання учнями;

• навчальні програми;

• календарно-тематичні плани;

• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;

• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу освіти (семінари, майстер-класи, засідання методичних комісій), на рівні району, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо.

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• Чи мають вчителі оприлюднені публікації, методичні розробки, матеріали до навчальних занять?

• Чи формує вчитель педагогічне портфоліо?

• Чи відбувається обмін досвідом між вчителями у закладі освіти?

• Вивчення документації (ознайомлення зі створеними освітніми ресурсами)

Критерій 1.5 Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку

Одним із дев’яти ключових компонентів формули НУШ (Концепція «Нова українська школа») є наскрізний процес виховання, який формує цінності. Виховний процес не буде ефективним, якщо він не поєднується з навчальною діяльністю та не вплетений органічно в освітній процес.

Виховний процес буде невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтуватиметься на загальнолюдські цінності:

- морально-етичні (гідність, чесність,справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе

та інших людей);

-соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність) (Концепція «Нова українська школа»).

Наскрізний процес виховання може бути реалізований у процесі викладання практично усіх предметів і курсів навчального плану.

Важливим доповненням виховної роботи є тематичні позаурочні заходи, які готуються спільно з учнями.

Підсумком моніторингу за проведенням навчальних занять може бути узагальнення інформації, яка виноситься на засідання педагогічної ради. У рішенні педагогічної ради окреслюються шляхи вдосконалення наскрізного виховного процесу у закладі освіти.

Основні аспекти виховання, які можна забезпечити під час проведення навчальних занять

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• повага гідності, прав і свобод людини;

• повага до культурної багатоманітності;

• визнання цінності демократії, справедливості, рівності та верховенства права;

• розвиток громадянської свідомості та відповідальності;

• розвиток навичок критичного мислення;

• розвиток навичок співпраці та командної роботи;

• формування здорового і екологічного способу життя;

• статеве виховання та виховання гендерної рівності;

• інші виховні аспекти.

• Чи простежується наскрізний процес виховання під час проведення навчальних занять?

• Чи поєднують вчителі виховний процес з формуванням ключових компетентностей учнів?

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

Критерій 1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) – це технології, спрямовані на створення, розповсюдження та обробку інформаційних ресурсів.

Інформаційно-комунікаційні технології дозволяють використовувати нові освітні технології, зокрема, змішане навчання, вебінари, веб-квести та інші.

Веб-квест у педагогіці – проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якої використовуються інформаційні ресурси Інтернет. Під квестом розуміють комп’ютерну гру, в якій гравець має добитися певної мети, використовуючи власні знання і досвід, а також спілкуючись з учасниками квесту. За своєю суттю, основою Веб-квестів є проектна методика, що орієнтована на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, котра здійснюється за певний проміжок часу. Веб-квест дає можливість учням ефективно використовувати інформацію, яку вони знаходять у мережі.

 Веб-квест – це технологія орієнтована на учнів, занурених у процес навчання, яка розвиває їх критичне мислення.

Сучасні інформаційно-комунікаційні технології

Завдання, які реалізуються при використанні ІКТ пед. працівниками в освітньому процесі

Передумови, які мають бути реалізовані у закладі для сприяння ефективного використання ІКТ педагог. працівниками:

Форми науково-методичної роботи через які може бути забезпечений

розвиток інформаційно-комунікаційної компетентності педагогів

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

-інтернет-технології;

 -мультимедійні програмні засоби;

-офісне та спеціалізоване програмне забезпечення; -електронні посібники та підручники;

-системи дистанційного навчання (системи комп’ютерного супроводу навчання) та інші.

• створення електронних освітніх ресурсів;

• інтенсифікація роботи з документами;

 • комунікація з учнями та батьками;

• створення наочності, дидактичних матеріалів в електронному вигляді;

• використання нових освітніх технологій (дистанційного, змішаного навчання, веб-квестів тощо);

• розроблення моніторингових робіт;

• створення електронних каталогів і баз даних;

• використання хмарних сховищ документів;

• використання електронних підручників в освітньому процесі;

 • підвищення професійного рівня педагога, обмін досвідом;

• отримання актуальної освітньої інформації.

• необхідна матеріальна база: наявність комп’ютерів та іншого технічного обладнання, програм, доступу до мережі Інтернет.

 • формування інформаційної культури вчителя, розвиток умінь знаходити необхідну інформацію.

• розвиток комп’ютерної грамотності вчителів, навички впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм.

• знання методик ефективного застосування комп’ютерних програм.

• наявність відповідного програмного забезпечення, що відповідало б навчальним програмам з цих дисциплін.

• постійно діючий семінар з питань впровадження ІКТ в освітньому процесі;

 • індивідуальні консультації;

• майстер-класи педагогів, компетентних у впровадженні ІКТ в освітній процес;

 • дистанційне навчання педагогічних працівників, онлайн-курси;

• самоосвітня діяльність педагогічних працівників;

• проведення практичних занять у рамках роботи творчих груп з впровадження ІКТ;

 • дослідно-експериментальна робота з проблем впровадження ІКТ в освітній процес.

• Чи володіють педагогічні працівники навичками впевненого користувача у використанні комп’ютерних технологій, офісних програм?

 • Чи використовують вчителі ІКТ у викладацькій діяльності?

 • Чи вдосконалюють вчителі свої навички з використання ІКТ?

• Вивчення документації (електронні освітні ресурси, протоколи засідань педагогічної ради).

• Спостереження (за навчальним заняттям).

Вимога/правило 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників

► Критерій 2.1. Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Підвищення кваліфікації, вдосконалення професійного розвитку – це:

-курсова перепідготовка в Інституті післядипломної педагогічної освіти;

-участь педагогічних працівників у різноманітних тренінгах;

-участь педагогічних працівників у конференціях;

-участь педагогічних працівників у семінарах;

-участь педагогічних працівників у вебінарах;

-участь педагогічних працівників у онлайн-курсах ;

-сертифікація вчителів тощо.

Важливо, щоб процес професійного зростання вчителя не обмежувався лише формами підвищення кваліфікації за межами закладу.

Процес професійного зростання вчителя - це безперервний системний процес: обмін досвідом, розроблення системи навчальних занять, публікації в друкованих та електронних джерелах, самоосвіта. Усе це може бути складовою учительського портфоліо як індикатору професійного зростання.

Функції учительського портфоліо

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• фіксує динаміку за певний час;

• забезпечує неперервний процес освіти і самоосвіти;

• відзначає результати діяльності;

• дозволяє виявити кількісні та якісні індивідуальні досягнення.

• Чи використовує вчитель різні форми підвищення кваліфікації?

• Чи відповідають напрями підвищення кваліфікації освітній програмі закладу освіти?

• Чи простежується в закладі освіти зростання якісно-кваліфікаційного рівня педагогічних працівників? (Зростання якісно-кваліфікаційного рівня вчителів (відсоток учителів з першою, вищою кваліфікаційними категоріями та педагогічними званнями) може свідчити про вдосконалення освітньої діяльності у закладі освіти.)

• Вивчення документації (портфоліо педагогічного працівника, протоколи засідань педагогічної ради, накази керівника з основної діяльності, річний план роботи закладу освіти, свідоцтва і сертифікати про підвищення кваліфікації).

 • Спостереження (за проведенням навчальних занять).

Критерій 2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

До дітей має прийти людина-лідер, яка може вести за собою, яка любить свій предмет, яка його фахово викладає

(Концепція «Нова українська школа»).

Інноваційна діяльність в освіті виявляється передусім в оновленні та освоєнні нового змісту освіти. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.

Метою дослідно-експериментальної роботи є дослідження, експериментальна апробація нових методів, засобів і форм освітнього процесу, освітніх технологій. Дослідно-експериментальна робота не є основним для освітнього закладу видом освітньої діяльності, але може стати необхідним для вирішення поставлених перед ним завдань стратегічного розвитку.

Рівні на яких може здійснюватися інноваційна освітня діяльність

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

-на рівні закладу освіти;

 -регіональному рівні;

-всеукраїнському рівні;

-участь у міжнародних проектах. (Наказ МОН України «Про затвердження Положення про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності» від 07.11.2000 року № 522, п. 7)

• Чи беруть участь педагогічні працівники в інноваційній, дослідно-експериментальній роботі?

• Які результати інноваційної діяльності вчителя?

• Чи впроваджуються результати дослідно-експериментальної роботи в освітній процес закладу?

• Чи залучаються педагогічні працівники закладу освіти у якості освітніх експертів?

• Вивчення документації (свідоцтва та сертифікати освітніх експертів, які зберігаються в особових справах педагогічних працівників, звіти про етапи проходження ДЕР, публікації педагогічних працівників).

Вимога/правило 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти

Критерій 3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства

Нова українська школа буде працювати на засадах особистісно-орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму (Концепція «Нова українська школа»).

Педагогіка партнерства дозволяє стати педагогам і учням повноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

Найважливішим напрямом, який забезпечує педагогіку партнерства у закладі освіти, є особистісно орієнтована технологія навчання. Вона ставить сьогодні в центр усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, її можливості для саморозвитку, забезпечення комфортних, безконфліктних та безпечних умов навчання. Особистісно орієнтоване навчання спрямоване на вирішення завдань розвитку в учнів стійкого інтересу до пізнання, бажання та вміння самостійно вчитися. Особистісно орієнтований підхід неможливий без постійної взаємодії, діалогу, неупередженого ставлення до учнів.

Забезпечення особистісно орієнтованого підходу у навчанні має бути наскрізним і стосуватись не тільки проведення навчальних занять.

Впровадження особистісно орієнтованого навчання є складним процесом, тому розгляду даного питання варто приділити увагу на засіданні педагогічної ради. Педагогічна рада може схвалити рішення про вивчення досвіду окремих вчителів із впровадження особистісно орієнтованого навчання (проведення майстер-класів), проведення постійно діючого семінару з даної проблеми, спрямувати на вивчення проблем особистісно орієнтованого навчання роботу методичних комісій. Впровадження особистісно орієнтованого навчання може бути визначено як науково-методична проблема закладу освіти.

Суттєво покращують результати навчання такі засоби персоналізації навчального досвіду, як робота за індивідуальними планами, окремими навчальним траєкторіями, у рамках індивідуальних дослідницьких проектів (Концепція «Нова українська школа»)

При реалізації педагогіки партнерства у закладі освіти неможливо обійтись без персоналізованого підходу у навчальній діяльності у відповідності до концепції «Нова українська школа». Це дає можливість забезпечити всебічний розвиток учня, максимально враховувати його здібності та інтереси.

Необхідні умови особистісно орієнтованого навчання

Методологічні завдання, які потрібно реалізувати вчителю для забезпечення особистісно орієнтованого підходу в освітньому поцесі

Алгоритм впровадження особистісно-орієнтованого навчання в освітній процес

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• відмова від орієнтації освітнього процесу на пересічного школяра;

 • обов’язкове максимально можливе врахування інтересів кожної дитини;

• підхід до дитини як до особистості;

 • забезпечення свободи і прав дитини в усіх проявах її діяльності;

• урахування вікових та індивідуальних особливостей дитини;

 • забезпечення морально-психологічного комфорту дитини.

• забезпечити можливість учню вільно висловлювати свою думку;

 • розвивати в учнів уміння аргументовано конструювати свою відповідь;

• забезпечити партнерські стосунки між вчителем і дитиною

1. Розроблення календарних та поурочних планів, у змісті яких простежується особистісно орієнтований підхід у навчанні.

 2. Інформування учнів про очікувані результати навчання та перелік завдань під час вивчення кожної теми.

3. Розроблення диференційованих завдань для роботи з учнями.

4. Розроблення завдань, на які не можна знайти готової відповіді в підручниках та інших інформаційних джерелах.

 5. Вдосконалення критеріїв оцінювання, які мотивують учнів до самостійної роботи, висловлювання своєї аргументованої думки, власного бачення.

• Чи використовує вчитель під час проведення навчальних занять особистісно орієнтований підхід у навчанні?

 • Чи простежуються під час освітнього процесу можливості розвитку учнів та їх самореалізація?

• Чи забезпечується в ході освітнього процесу психологічний комфорт дитини?

• Які організаційні заходи із впровадження особистісно орієнтованого навчання здійснюються в закладі освіти?

• Чи реалізується у закладі освіти персоніфікований підхід у роботі з учнями?

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

• Опитування (анкетування учнів).

Критерій 3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок

Забезпечити якість освіти можливо лише за умови партнерства школи та батьків. Від рівня комунікації між пед. працівниками та батьками багато у чому залежить навчальний поступ дитини, індивідуальна освітня траєкторія, адаптація до освітнього процесу. Важливою для батьків є інформація про критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Комунікація з батьками може відбуватись у різних формах. Це насамперед індивідуальні зустрічі, бесіди. Важливою є онлайнова комунікація за допомогою соціальних мереж або інтерактивної інтернет-платформи. Питання і проблеми комунікування з батьками періодично розглядаються у закладі освіти. Оцінити рівень комунікації педагогічних працівників з батьками можна шляхом проведення анкетування педагогічних працівників і батьків.

Чинники ефективної взаємодії пед. працівників з батьками

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

1. Доброзичливе ставлення до дитини. Психологічний контакт з батьками легше налагодити, якщо вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні риси.

2. Запрошення батьків до співпраці. Доброзичливість, відкритість у спілкуванні з батьками – перший крок до співпраці з ними. З такою ініціативою має виступити вчитель, оскільки до цього його зобов’язує професійний обов’язок.

3. Визнання батьків партнерами у співпраці заради дитини. Учитель повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні та розвитку дитини.

4. Пошук нових форм співпраці. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми.

-Чи комунікують педагогічні працівники з батьками, наскільки системно це відбувається?

-Який зворотний зв’язок найчастіше отримують батьки від педагогів?

-Чи використовується для комунікування інтерактивна інтернет-платформа чи інші онлайн-ресурси?

-Чи є позитивний результат комунікування педагогічних працівників з батьками?

 -Який відсоток батьків позитивно оцінюють результати комунікування?

• Опитування (анкетування батьків, педагогічних працівників)

Критерій 3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці

Одним із чинників, який впливає на професійне зростання педагогічних працівників, є співпраця і комунікація з колегами, налагодження командної роботи. Атмосфера доброзичливості в педагогічному колективі сприяє ефективному розв’язанню освітніх проблем. Взаємне збагачення педагогічними здобутками, спільний пошук оптимальних методів і форм викладання призводить до професійного зростання та вдосконалення системи освітньої діяльності.

Основні методичні та організаційні форми командної роботи пед. працівників, які можуть удосконалити якість освітньої діяльності в ЗО

Організаційні заход для налагодження командної роботи у ЗО

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• спільне планування роботи;

• робота над розв’язанням відповідної науково-методичної проблеми;

• спільна реалізація освітніх проектів;

•взаємовідвідування навчальних занять;

• дослідно-експериментальна робота;

• інститут наставництва;

• інтеграція змісту навчальних предметів;

• поширення педагогічного досвіду.

• проведення тренінгу з питань налагодження командної роботи, розгляд цього питання на нарадах при директорові;

• опитування педагогічних працівників з метою виявлення потреб в комунікації, чи наявних проблем або перешкод;

• проблемні або творчі групи з реалізації проектної, дослідно-експериментальної, планування освітньої діяльності тощо.

• В яких формах відбувається співпраця між педагогічними працівниками у закладі освіти?

• Чи наявне і наскільки ефективне в закладі освіти наставництво?

• Які основні результати командної співпраці можна відзначити?

• Вивчення документації (протоколи засідання педагогічної ради і нарад при директорові).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників).

Вимога/правило 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності

Критерій 4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/ або наукових (творчих) досягнень (частина 1 статті 42 Закону України «Про освіту»).

Що мають зробити педагогічні працівники для реалізації політики академічної доброчесності у закладі освіти

При вивченні дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками потрібно звернути увагу на:

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

1. Неухильно дотримуватись норм академічної доброчесності і власним прикладом демонструвати важливість дотримання норм академічної доброчесності у педагогічній діяльності.

2. Інформувати учнів про необхідність дотримання норм академічної доброчесності. Це має відбуватись наскрізно: під час проведення навчальних занять, у позаурочних заходах, за допомогою наочної інформації.

3. Інформувати батьків про необхідність дотримання норм академічної доброчесності.

4. Спрямовувати зміст завдань під час проведення навчальних занять на творчу та аналітичну роботу учнів. Не повинно бути готових відповідей на поставлені вчителем завдання в підручнику чи інших джерелах.

5. Не використовувати стандартизовані завдання з підручника. Розробляти такі завдання, які спонукають учнів критично мислити.

6. Практикувати в освітньому процесі написання тематичних творчих есе замість рефератів із скомпільованою інформацією з інших джерел.

7. Застосовувати компетентнісний підхід у навчанні. Звести до мінімуму завдання на перевірку знань. Використовувати відкриті питання, щоб перевірити рівень володіння навичками, а не знання.

• виховання в учнях необхідності дотримуватись принципів академічної доброчесності власним прикладом;

 • неупередженість при оцінюванні навчальних досягнень учнів (на підставі чітких критеріїв);

• відсутність протекціонізму та шахрайства при проведенні олімпіад, конкурсів;

• дотримання норм законодавства України про авторське право і суміжні права;

• дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• чесність і ретельність в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі;

• просвітницька робота щодо дотримання академічної доброчесності учнями;

• інші складові.

• Чи дотримуються педагогічні працівники норм академічної доброчесності в освітній діяльності?

 • Чи розробляють вчителі завдання, спрямовані на творчу і аналітичну роботу учнів, критичне мислення?

• Спостереження (за проведленням навчального заняття).

• Опитування (анкетування педагогічних працівників; учнів).

• Вивчення документації (документ про академічну доброчесність у закладі освіти, протоколи засідань педагогічної ради).

Критерій 4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти

У питанні академічної доброчесності серед учнів потрібна системна роз’яснювальна робота. Вони мають усвідомити, наскільки важливе дотримання всіма учасниками освітнього процесу норм академічної доброчесності та шкідливе її порушення для всього суспільства і держави.

Основні аспекти дотримання академічної доброчесності учнями

Які кроки мають зробити педагогічні працівники для сприяння дотримання норм академічної доброчесності учнями

Як оцінити виконання критерію?

Методи збору інформації

• самостійне виконання завдань;

 • використання у навчальній діяльності лише перевірених та достовірних джерел інформації;

 • дотримання правил посилання на джерела інформації, яка використовується;

• надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності.

1. Здійснювати просвітницьку роботу щодо важливості дотримання норм академічної доброчесності.

 2. Вчити учнів при використанні інформаційних джерел робити необхідні посилання та вказувати автора.

3. Розробляти завдання, які унеможливлюють списування.

4. Оприлюднювати чіткі критерії оцінювання.

5. Реалізовувати у практиці роботи формувальне оцінювання.

6. Налагоджувати партнерські відносини між учителями і учнями.

• Чи інформують педагогічні працівники учасників освітнього процесу про норми академічної доброчесності та їх важливість?

• Чи розробляють вчителі завдання, які унеможливлюють списування?

• Спостереження (за проведенням навчальних занять).

 • Опитування (анкетування учнів).