Критерії рівневого оцінювання результатів навчання учнів 3 класу
УКРАЇНСЬКА МОВА
|
№ |
Об’єкти контролю |
Рівнева оцінка об’єктивних результатів навчання учня/учениці |
Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
|
1. |
Діалог (усний) (4 реплік одного учасника/учасниці) |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
2. |
Переказ/твір (письмовий) Переказ :Обсяг 50-60 слів Тексти розповідного характеру Твір: 4-5 речень |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
3. |
Диктант При оцінюванні диктантів брати до уваги культуру оформлення письмової роботи І сем. – 50-60 слів ІІ сем. – 60-70 сл. |
Кількість помилок: |
|
|
«початковий» (П) |
|
||
|
«середній» (С) |
|
||
|
«достатній» (Д) |
|
||
|
«високий» (В) |
|
||
|
4. |
Списування І сем. – 50-60 слів ІІ сем. – 60-70 слів |
«початковий» (П) |
|
|
«середній» (С) |
|
||
|
«достатній» (Д) |
|
||
|
«високий» (В) |
|
||
|
Вимоги до оцінювання грамотності: |
|
||
|
6 |
Читання напам’ять віршованих текстів 1 сем – 3 2 сем – 2 Читання напам’ять прозових текстів 2 сем – 1 уривок з оповідання (25-30 слів) |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
7 |
Читання мовчки 230-290 слів (спосіб, темп, розуміння прочитання) |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
8 |
Читання вголос 1 сем – 65-75 слів 2 сем – 80-85 слів |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
9. Аудіювання (210-220 слів) Для усної перевірки аудіативних умінь добирають 6-8 тестових завдань |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
|
Робота з літературним твором 210-230 слів |
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
Робота з мовними одиницями (мовна тема) 1. Завдання закритого типу,які передбачають вибір одного із запропонованих трьох варіантів відповідей. (4 завдання) 2. Завдання відкритого типу, що виконуються без опори на запропоновані варіанти відповідей(на встановлення відповідності; на встановлення правильної послідовності; з короткою відповіддю; самостійне утворення форм слова, добір слів за певною ознакою; з розгорнутою відповіддю творчого характеру; побудова речень, продовження тексту, висловлення власної думки тощо) (4 завдання) |
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
|
|
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
||
|
«середній» (С) |
Учень/учениця:
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця:
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця:
|
||
Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ
|
№ |
Об’єкти контролю |
Рівнева оцінка об’єктивних результатів навчання учня/учениці |
Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
|
1. |
Діагностувальна робота |
«початковий» (П) |
Учень/учениця: Виконує навчальні завдання на рівні копіювання зразків за допомогою таких навчальних дій:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця: Виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні за допомогою таких навчальних дій
|
||
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця: Виконує навчальні завдання на продуктивному рівні за допомогою таких навчальних дій
|
||
|
«високий» (В) |
Учень/учениця: Виконує навчальні завдання на продуктивному-творчому рівні за допомогою таких навчальних дій
|
МАТЕМАТИКА
3 клас
Оцінювання об'єктивних результатів навчання учнів 3 класів з математики здійснюється у процесі розв’язання навчальних завдань на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/ рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами.
Залежно від дидактичної мети та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому й етапу опанування очікуваним результатом навчання оцінювання може здійснюватись під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності , яка може бути усною та письмовою.
Критерії оцінювання усних відповідей учня/учениці
|
Рівнева оцінка об’єктивних результатів навчання учня/учениці |
Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
|
«початковий» (П) |
Учень/учениця:
|
|
«середній» (С) |
Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:
|
|
«достатній» (Д) |
Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:
|
|
«високий» (В) |
Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з певним ускладненням навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:
|
Критерії оцінювання письмових робіт учня/учениці
|
Рівнева оцінка об’єктивних результатів навчання учня/учениці |
Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці |
|
«початковий» (П) |
|
|
«середній» (С) |
|
|
«достатній» (Д) |
|
|
«високий» (В) |
|
Під час перевірки письмових робіт розрізняють грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки прирівнюються до однієї грубої.
До грубих помилок належать:
неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;
неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);
незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;
невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.
Негрубими помилками є:
неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;
відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;
не доведене до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;
неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;
неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;
помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.
Під час виконання письмових робіт учень/учениця повинні дотримуватись культури записів виконаних завдань. Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.
За результатами опануванння певної програмової теми/частини теми/кількох тем протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи.
Тематична діагностувальна робота може містити систему навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності (розпізнавання об'єкта вивчення, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий). Тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів. Також діагностувальні роботи можуть передбачати перевірку одного із результатів навчання. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є рівнева оцінка кожного з результатів навчання. За результатами виконання навчальних завдань можна одержати об'єктивну інформацію про досягнення очікуваних результатів опанування програмовим матеріалом.
Оцінювання тематичної діагностувальної роботи з математики
|
№ з/п |
Характеристика результатів навчання |
Рівень реалізації навчальної діяльності |
Рівень результатів навчання |
|
1. |
Читає, записує, утворює, порівнює числа, визначає розрядний склад числа |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С,Д,В |
|
2. |
Володіє навичками додавання і віднімання, множення і ділення чисел |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С, Д, В |
|
3. |
Читає і записує математичні вирази, у тому числі зі змінною, знаходить їх значення; розв’язує рівняння, добирає розв’язок нерівності зі змінною |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С,Д,В |
|
4. |
Аналізує текст задачі, створює за потреби модель, обґрунтовує спосіб розв’язання, розв’язує задачу, прогнозує і перевіряє розв’язок |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С,Д,В |
|
5. |
Розпізнає, будує геометричні фігури, конструює об’єкти з геометричних фігур |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С,Д,В |
|
6. |
Використовує для вимірювання величин доцільні одиниці вимірювання, оперує величинами, користується приладами для вимірювання |
Розпізнавання об'єкта вивчення Репродуктивний Продуктивний Продуктивно-творчий |
П,С,Д,В |
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 3-4 класах підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації мети і завдань початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.
Мовно-літературна освітня галузь Українська мова
|
Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
Зміст навчання |
|
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» |
|
|
уважно слухає репліки співрозмовника, уточнює почуте в |
Сприймання усної інформації. |
|
діалозі з огляду на ситуацію спілкування; [3 МОВ 1.1] |
Робота над розумінням |
|
сприймає уважно монологічне висловлення з конкретною |
діалогічного й монологічного |
|
метою; [3 МОВ 1.1] |
мовлення. |
|
розуміє й адекватно виконує навчальні дії відповідно до |
Сприймання і розуміння |
|
прослуханої інструкції, настанови вчителя; [3 МОВ 1.1] |
навчальних інструкцій, настанов. |
|
передає зміст почутого (послідовність подій у розповіді, |
|
|
перелік ознак в описі, наведені аргументи в міркуванні); [3 |
Аналіз та інтерпретація |
|
МОВ 1.2] |
(розкриття змісту) почутого. |
|
добирає заголовки до частин прослуханого тексту; [3 МОВ |
Відтворення змісту прослуханого |
|
1.2] |
своїми словами. |
|
визначає тему і мету усного повідомлення; [3 МОВ 1.4] |
Визначення теми і мети почутої |
|
вибирає інформацію з почутого з певною метою, |
інформації. |
|
використовує її для створення власних висловлень; [3 |
Вибір необхідної інформації з |
|
МОВ 1.3] |
почутого. |
|
визначає позицію мовця, погоджується з нею або |
Оцінювання усної інформації. |
|
заперечує; [3 МОВ 1.5] |
Вираження власної думки щодо |
|
висловлює власні думки з приводу почутого, аргументує їх, |
змісту прослуханого. |
|
спираючись на власний досвід; [3 МОВ 1.6] |
Практичне оволодіння |
|
вступає і підтримує діалог на теми, пов’язані з важливими |
діалогічною формою мовлення, |
|
життєвими ситуаціями; [3 МОВ 1.7] |
етикетними нормами культури |
|
аргументує свої думки під час розмови; [3 МОВ 1.6], [3 |
спілкування. |
|
МОВ 1.7] |
Створення усних монологічних |
|
виявляє доброзичливе ставлення до думок інших; |
висловлень (розповідь, опис, |
|
дотримується етичних норм спілкування, правил етикету; |
міркування, есе) самостійно та з |
|
[3 МОВ 1.8] |
опорою на дидактичні матеріали |
|
вживає у процесі спілкування правильні форми звертань, |
(даним початком, основною |
|
слів, що виражають прохання, пропозицію, побажання, |
частиною або кінцівкою, |
|
вибачення; [3 МОВ 1.7], [3 МОВ 1.8] |
складеним планом). |
|
формулює розгорнуту відповідь на поставлене запитання; |
Використання виражальних |
|
[3 МОВ 1.6] |
засобів мови |
|
доводить аргументовано свою думку; [3 МОВ 1.6] |
|
|
будує усне зв’язне висловлення (розповідь, опис, |
|
|
міркування) за малюнком, ситуацією з опорою на |
|
|
допоміжні матеріали (частиною тексту, планом, опорними |
|
|
словами, словосполученнями); [3 МОВ 1.6] |
|
|
бере участь у створенні есе під керівництвом учителя; [3 |
|
|
МОВ 1.6] |
|
|
використовує виражальні засоби мови; [3 МОВ 1.7] |
|
|
висловлює власну думку про предмети, явища, події [3 |
|
|
МОВ 1.6] |
|
|
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» |
|
|
дотримується загальних правил письма; [3 МОВ 3.1] дотримується пропорційної висоти, ширини, нахилу великих і малих букв та пунктуаційних знаків (! ?) у зошиті в одну лінійку; [3 МОВ 3.1] нарощує швидкість письма, безвідривно поєднуючи елементи букв та букви між собою; [3 МОВ 3.1] прискорює письмо в міру своїх психофізіологічних можливостей, не спотворюючи форми букв та їх поєднань; [3 МОВ 3.1] |
Розвиток навички письма. Дотримання графічних, гігієнічних і технічних правил письма. Формування навички письма в графічній сітці в одну лінію. Розвиток швидкості письма: безвідривне поєднання елементів букв и, л, п; н, р, ф та 3-4 букв |
|
пише розбірливо; [3 МОВ 3.1] оформлює охайно письмову роботу в зошиті в одну лінію; [3 МОВ 3.1] дотримується абзаців, полів зошита; [3 МОВ 3.1] записує слова в колонку; [3 МОВ 3.1] обирає для оформлення повідомлення відповідний шрифт, розмір і колір букв тощо; [3 МОВ 3.1] створює письмове висловлення (розповідь, опис) на добре відому й цікаву тему, на основі вражень від прочитаного твору, переглянутого фільму, ситуації з життя; [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.2] висловлює своє ставлення до того, про що пише; [3 МОВ 3.1] складає і записує художні і науково-популярні описи за поданим зразком, використовуючи інформацію з різних джерел; [3 МОВ 3.1] будує текст-міркування за зразком та поданим початком; [3 МОВ 3.1] письмово переказує текст розповідного змісту; [3 МОВ 3.1] використовує у власних текстах виражальні засоби мови; [3 МОВ 3.1] оформлює власне висловлення так, щоб воно було грамотним (у межах вивченого) і зрозумілим; [3 МОВ 3.1] знаходить і акуратно виправляє у власному тексті помилки (графічні, орфографічні, граматичні, лексичні і стилістичні), орієнтуючись на пам’ятку, підготовлену вчителем; [3 МОВ 3.3] обговорює письмові роботи (власні й однокласників) у парі, невеликій групі, визначає позитивні характеристики [3 МОВ 3.3] |
між собою типу дим, мили, ориз, трив без викривлення графем. Дотримання культури оформлення письмових робіт. Побудова зв’язних текстів (розповідь, опис, міркування). Письмове переказування тексту розповідного змісту. Висловлення власного ставлення до змісту написаного. Використання виражальних засобів мови. Перевірка та редагування текстів. Обговорення письмових робіт |
|
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» |
|
|
сприймає доступні медіатексти; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 2.1] визначає мету простих медіаповідомлень; [3 МОВ 1.4], [3 МОВ 2.2] інтерпретує медіаповідомлення на основі власного досвіду; [3 МОВ 1.4], [3 МОВ 2.2] виділяє цікаву для себе інформацію; [3 МОВ 1.3] намагається виявити приховану інформацію в медіапродуктах; [3 МОВ 1.4] пояснює свою реакцію на медіаповідомлення (як буде реагувати у відповідь); [3 МОВ 1.5] створює прості медіапродукти (листівка, запрошення, sms-повідомлення, фотоколаж, книжечка тощо); [3 МОВ 1.7], [3 МОВ 3.2] пояснює, кому і для чого призначені створені ним медіапродукти [3 МОВ 1.7] |
Сприймання простих медіатекстів, виявлення в них очевидних ідей та прихованої інформації. Висловлення власного ставлення до медіаповідомлень. Створення простих медіапродуктів |
|
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» |
|
|
правильно вимовляє слова з апострофом, звуками [ґ], дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим, ненаголошеними голосними [е], [и], подовженими приголосними звуками; [3 МОВ 4.1] правильно наголошує загальновживані слова; [3 МОВ 4.1] відтворює напам’ять український алфавіт; [3 МОВ 4.1] |
Дослідження фонетичних закономірностей української мови. Дотримання орфоепічних вимог у власному мовленні. Застосування алфавіту. |
|
розташовує 7-9 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу і другу літери; [3 МОВ 4.1] користується алфавітом під час роботи з навчальними словниками; [3 МОВ 4.1] пояснює пряме і переносне значення слів; [3 МОВ 4.1] добирає до поданого слова 1-2 найуживаніші синоніми, антонім; [3 МОВ 4.1] користується навчальними словниками синонімів, антонімів; [3 МОВ 2.5] розпізнає найуживаніші багатозначні слова і пояснює їх різні значення; [3 МОВ 4.1] знаходить і пояснює роль синонімів, антонімів, багатозначних слів у тексті; [3 МОВ 4.1] доречно використовує у власних висловленнях слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова; [3 МОВ 4.2] визначає і пояснює роль закінчення, кореня, префікса, суфікса в слові; [3 МОВ 4.1] розрізнює спільнокореневі слова і форми того самого слова (з допомогою вчителя); [3 МОВ 4.1] пояснює, що таке орфограма; [3 МОВ 4.1] розпізнає слова з орфограмами і перевіряє їх; [3 МОВ 4.1] правильно записує слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в корені, які перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1] користується орфографічним словником для перевірки написання слів з ненаголошеними [е], [и], що не перевіряються наголосом; [3 МОВ 4.1] правильно записує слова з префіксами роз-, без-, з- (с-); [3 МОВ 4.1] розпізнає в тексті і самостійно добирає іменники, ставить до них питання; [3 МОВ 4.1] розпізнає іменники, які називають опредмечені дії, ознаки; [3 МОВ 4.1] розрізняє іменники – назви істот і неістот, правильно ставить до них питання; [3 МОВ 4.1] розрізняє власні і загальні іменники; [3 МОВ 4.1] записує власні іменники з великої букви; [3 МОВ 4.1] визначає рід іменників; [3 МОВ 4.1] змінює іменники за числами; [3 МОВ 4.1] доречно вживає іменники у власному мовленні; [3 МОВ 4.2] розпізнає прикметники в тексті; [3 МОВ 4.1] пояснює роль прикметників у мовленні; [3 МОВ 4.1] будує словосполучення прикметників з іменниками, встановлює між ними граматичний зв’язок за допомогою питань; [3 МОВ 4.1] змінює прикметники за родами і числами у сполученні з іменниками; [3 МОВ 4.1] розпізнає граматичну форму прикметника за родовим закінченням, поставленим питанням, за іменником, з яким він зв’язаний; [3 МОВ 4.1] вживає прикметники у власних висловленнях з метою їх увиразнення; [3 МОВ 4.2] розпізнає серед слів числівники, які відповідають на питання скільки?; [3 МОВ 4.1] правильно вимовляє, наголошує і записує числівники, які використовуються для запису дати в зошиті; [3 МОВ 4.1] правильно читає числові вирази; [3 МОВ 4.1] розпізнає дієслова в тексті, ставить до них питання; [3 МОВ 4.1] |
Користування навчальними словниками. Спостереження за лексичним значенням слова. Вживання у власному мовленні слів різних лексичних груп (слова в прямому і переносному значеннях, синоніми, антоніми, багатозначні слова). Дослідження будови слова. Розрізнення форм слова і споріднених слів. Дослідження орфограм, пов’язаних з будовою слова. Спостереження за номінативною функцією іменників у мовленні. Розрізнення назв істот і неістот, власних і загальних іменників. Визначення роду іменників. Змінювання іменників за числами. Вживання іменників у власних висловленнях. Дослідження ролі прикметників у мовленні. Встановлення зв’язку прикметників з іменниками. Змінювання прикметників за родами і числами. Використання прикметників у власному мовленні. Засвоєння правильної вимови і правопису найуживаніших числівників. |
|
розрізнює часові форми дієслів; [3 МОВ 4.1] змінює дієслова за часами; [3 МОВ 4.1] правильно записує не з дієсловами; [3 МОВ 4.1] добирає дієслова-синоніми, антоніми, з прямим і переносним значеннями і доречно вживає їх у власних висловленнях; [3 МОВ 4.1], [3 МОВ 4.2] правильно інтонує речення, різні за метою висловлювання та вираженням почуттів; [3 МОВ 4.1] правильно будує і записує розповідні, питальні, спонукальні, окличні і неокличні речення; [3 МОВ 4.1] правильно інтонує і записує речення зі звертанням; [3 МОВ 4.1] використовує форми кличного відмінка під час звертань; [3 МОВ 4.1] визначає в реченні головні (підмет і присудок) та другорядні (без поділу на види) члени речення; [3 МОВ 4.1] виділяє словосполучення в групі підмета і групі присудка; [3 МОВ 4.1] встановлює зв’язок між головним і залежним словом у словосполученні; [3 МОВ 4.1] встановлює граматичні зв’язки між словами в простому реченні за допомогою питань; [3 МОВ 4.1] будує різні види простих речень; [3 МОВ 4.1] визначає в тексті зачин, основну частину і кінцівку; [3 МОВ 4.1] розпізнає текс-розповідь, опис, міркування, есе; [3 МОВ 4.1] розрізняє за характерними ознаками художні, науково- популярні та ділові тексти; [3 МОВ 4.1] визначає тему і мету тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 4.1] добирає заголовок відповідно до теми тексту; [3 МОВ 4.1] складає плану тексту; [3 МОВ 4.1] дотримується абзаців у оформленні текстів на письмі; [3 МОВ 4.1] використовує для зв’язку речень у тексті займенники, прислівники, близькі за значенням слова [3 МОВ 4.2] |
Дослідження ролі дієслів у мовленні. Змінювання дієслів за часами. Правопис не з дієсловами. Вживання дієслів у власному мовленні. Дослідження речень, різних за метою висловлювання, інтонацією, зі звертаннями. Визначення в реченні головних і другорядних членів. Встановлення зав’язків між словами в словосполученні і реченні. Побудова різних видів речень. Дослідження будови тексту. Розрізнення різних типів і стилів текстів (художні, науково- популярні, ділові). Визначення теми і мети тексту. Складання плану тексту |
Мовно-літературна освітня галузь Літературне читання
|
Очікувані результати навчання здобувачів освіти |
Зміст навчання |
|
Пізнаємо простір дитячого читання |
|
|
Учень/учениця: правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; [3 МОВ 2.2] співвідносить вивчені твори з відповідними жанрами (казка, вірш, художні і науково- художні оповідання; байка); [3 МОВ 2.1] самостійно визначає жанрові ознаки казок, віршів, оповідань, називає основні жанрові ознаки п’єси; [3 МОВ 2.1] розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; [3 МОВ 2.4] називає основні теми прочитаного; прізвища, імена відомих українських письменників, твори яких вивчалися на уроках літературного читання; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.5] розповідає епізоди з життя відомих письменників, про їхні твори, з якими неодноразово ознайомлювалися під час навчання; [3 МОВ 1.3] вміє розповісти сюжети кількох казок (фольклорних і авторських); знає напам’ять 5-6 віршів, кілька прислів’їв, скоромовок; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] знає і називає найважливіші інформаційні ресурси; [3 МОВ 2.5] знаходить в них потрібну інформацію. [3 МОВ 2.5] |
Доступний і цікавий дітям навчальний матеріал різноманітний за жанрами, персоналіями і джерелами здобуття інформації:
проза (оповідання, уривки з повістей, казки; п’єси); байки (вірші і проза). Науково-художня, довідкова, література з різних джерел,тексти із ЗМІ. Тематика дитячого читання: твори про почуття дітей, їхні захоплення, мрії, взаємини в сім'ї, школі; про стан природи у різні пори року; ставлення до Батьківщини, рідної мови, народних традицій, про історію рідного краю, видатних людей; відкриття; про життя письменників, створення книг; медіатексти. |
|
Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного |
|
|
читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; [3 МОВ 2.1] оволодіває продуктивними способами читання мовчки (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2] оволодіває та самостійно застосовує прийоми виразного читання та декламування напам’ять (для художніх текстів); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2] виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів (самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2] самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.4] застосовує різні види читання під час опрацювання змісту текстів різних видів (самостійно та за завданням учителя), а також перечитування як засіб поглибленого розуміння змісту. [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4] |
Формування і розвиток якісних характеристик навички читання вголос і мовчки: виконання вправ і завдань на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання. Застосовування під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Тлумачення значень незнайомих слів, висловів за допомогою виносок, тлумачного словника, а також спираючись на контекст. Знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор. Застосування різних видів читання: аналітичне – для детального й поглибленого ознайомлення із змістом тексту (самостійно); вибіркове ‒ з метою знаходження потрібної інформації, фактів; переглядове – для загального ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя). |
|
Взаємодіємо усно за змістом прочитаного |
|
|
сприймає і розуміє усне висловлення, художній чи науково-художній текст; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.1] уточнює інформацію; виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.2] відповідає на запитання за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] ставить запитання до усного повідомлення та за змістом прослуханого тексту; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у прослуханому тексті; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] вибирає інформацію з прослуханого тексту і пояснює чому зацікавила інформація; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] визначає тему сприйнятого на слух твору; бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; [3 МОВ 1.1], [3 МОВ 1.3] висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації; [3 МОВ 1.6] |
Сприймання-розуміння усної інформації. Аналіз та інтерпретація почутого.
Формування умінь висловлювати оцінювальні судження:
|
|
підтримує діалог з учителем, однокласниками на основі прослуханого; [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7] користується формулами мовленнєвого етикету; дотримується правил спілкування, найважливіших правил літературної вимови. [3 МОВ 1.6], [3 МОВ 1.7] |
Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування. |
|
Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів |
|
|
самостійно читає, практично розрізнює |
Сприймання і практичне розрізнення текстів |
|
художні, науково-художні тексти, визначає їх |
різних видів (художні, науково-художні). |
|
особливості та мету опрацювання, |
|
|
перераховує ознаки, які вказують на |
|
|
приналежність тексту до художнього чи |
|
|
науково-художнього; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ |
|
|
2.5] |
|
|
відповідає на запитання щодо прочитаного |
Дослідження побудови і змісту художнього |
|
твору; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4] |
тексту: |
|
знаходить і пояснює зв’язки між реченнями, |
1) смисловий і структурний аналіз тексту: |
|
абзацами і частинами тексту; [3 МОВ 2.2], [3 |
– розвиток умінь відповідати на запитання за |
|
МОВ 2.4] |
змістом прочитаних текстів; |
|
самостійно визначає послідовність подій у |
– знаходження в тексті зв’язків між реченнями, |
|
творі; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.4] |
абзацами і частинами тексту та пояснення їх; |
|
самостійно складає план до невеликих за |
– самостійне визначення послідовності подій у |
|
обсягом і нескладних за будовою художніх |
творі; |
|
текстів; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6] |
– самостійне складання простого плану до |
|
користується планом і малюнками для |
невеликих за обсягом і нескладних за будовою |
|
переказу прочитаного; |
оповідань; |
|
установлює (із допомогою вчителя і |
– користування планом для переказу |
|
самостійно) причиново-наслідкові зв’язки; [3 |
прочитаного твору; |
|
МОВ 2.2] |
– установлення причиново-наслідкових зв’язків; |
|
визначає у творах елементи розповіді, описи; |
– формування уміння розрізняти у творах |
|
[3 МОВ 2.2] |
елементи розповіді, опису; |
|
визначає у структурі епічного твору початок, |
– орієнтування у структурі тексту: зачин |
|
основну частину, кінцівку; пояснює їх |
(початок), основна частина, кінцівка; |
|
взаємозв’язок після аналізу твору; [3 МОВ |
– формування умінь знаходити в тексті слова, |
|
2.2] |
вислови, речення, які є ключовими для |
|
самостійно знаходить слова, вислови, |
розуміння тексту, характеристики персонажів; |
|
речення, які є ключовими для розуміння |
самостійно визначати тему твору та основну |
|
подій, характеристики персонажів |
думку з допомогою вчителя; співвідносити |
|
(самостійно та з допомогою вчителя); [3 МОВ |
головну думку прочитаного із заголовком, |
|
2.2], [3 МОВ 2.3] |
прислів’ям, ілюстраціями; |
|
самостійно визначає тему твору; основну |
– розвиток умінь застосовувати різні види |
|
думку – з допомогою вчителя; [3 МОВ 2.4] |
переказу відповідно до мети (докладний, |
|
самостійно переказує текст (детально, |
стислий, вибірковий); |
|
стисло, вибірково); [3 МОВ 2.7] |
2) дослідження засобів художньої виразності: |
|
розпізнає, називає, виділяє в художньому |
– розвиток умінь виділяти в тексті яскраві, точні, |
|
тексті яскраві, образні вислови, художні |
образні вислови, художні описи, з’ясовувати їх |
|
описи природи, зовнішності людини, інших |
роль у творі: допомагають передати загальну |
|
живих істот; пояснює їх роль у творі; [3 МОВ |
емоційну тональність твору, відтворити в уяві |
|
2.2], [3 МОВ 2.3] |
картини природи, її стан, місце події; показати |
|
знаходить у тексті самостійно і з допомогою |
зміну емоційного настрою персонажів та ін.; |
|
вчителя слова, які мають переносне значення, |
– розширення і поглиблення уявлень про епітет, |
|
порівняння, епітети, метафори (без вживання |
порівняння, метафору; їх роль у тексті; |
|
термінів); пояснює їх роль у тексті, |
– самостійне знаходження у тексті слів, що |
|
використовує у власному мовленні; [3 МОВ |
мають переносне значення, пояснення їх значень |
|
2.2], [3 МОВ 2.3] |
на прикладах; |
|
визначає з допомогою вчителя настрій, |
– використання у власному мовленні засобів |
|
загальну тональність твору; [3 МОВ 2.4] |
художньої виразності; |
|
розрізнює, правильно називає жанри творів, що опрацьовувалися під час навчання (практично); [3 МОВ 2.1] самостійно визначає жанрові ознаки казок про тварин, віршів, оповідань; [3 МОВ 2.1] визначає жанрові ознаки героїко- фантастичних казок, байок, п’єс із допомогою вчителя; [3 МОВ 2.1] самостійно визначає головних персонажів; пояснює, які вчинки персонажів є позитивними, а які негативними; [3 МОВ 2.3] самостійно ставить запитання до тексту; [3 МОВ 2.4] висловлює здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій (до і під час читання); [3 МОВ 2.1] розуміє авторську позицію: як автор ставиться до зображуваних подій і вчинків персонажів (з допомогою вчителя); [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] висловлює оцінні судження морального й естетичного характеру про події, вчинки персонажів, описи у художньому творі; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] самостійно орієнтується у фактичному змісті твору, знаходить і пояснює у ньому слова-терміни; [3 МОВ 2.2] визначає тему прочитаного тексту; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.2] виділяє, пояснює зміст графічного матеріалу; [3 МОВ 2.6] поділяє текст на смислові частини, встановлює між ними зв’язки, виокремлює новий науково-пізнавальний матеріал (з допомогою вчителя); самостійно складає словесний, малюнковий план до невеликих за обсягом і нескладних за будовою науково-художніх текстів; передає зміст тексту; [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6] перетворює текстову інформацію у графічну (схеми, таблиці); [3 МОВ 2.2], [3 МОВ 2.6] висловлює особисте ставлення до прочитаного. [3 МОВ 2.4] |
– формування умінь визначати настрій, загальну тональність твору; 3) дослідження жанрових особливостей:
4) діалогічна взаємодія з текстом:
Дослідження побудови і змісту науково- художнього тексту.
− самостійне визначення теми науково- художнього тексту;
– розвиток умінь висловлювати власне ставлення до змісту: пояснювати, які факти в |
|
науково-художньому тексті зацікавили найбільше, чим саме; що було новим та ін. |
|
|
Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою |
|
|
практично розрізняє дитячі книжки з текстами різних видів, називає основні теми дитячого читання; [3 МОВ 2.5], [3 МОВ 2.4] самостійно розглядає та прогнозує орієнтовний зміст незнайомої книжки з опорою на ключові слова, ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5] пояснює, які дитячі книжки найбільше подобається читати; формулює свій читацький запит у бібліотеці; [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5] самостійно здійснює вибір дитячих книжок відповідно до власних читацьких інтересі; [3 МОВ 2.5] користується під час вибору книжок, різними інформаційними ресурсами дитячої бібліотеки (самостійно та з допомогою дорослого); [3 МОВ 2.1], [3 МОВ 2.5] висловлює емоційно-оцінні враження про прочитану книжку; [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.4] складає короткий відгук на прочитану книжку (усно, з допомогою вчителя). [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.3] |
Розрізнення дитячих книжок, які містять різножанрові, різнотематичні художні твори, науково-пізнавальні тексти, довідкову літературу, дитячу періодику. Прогнозування орієнтовного змісту дитячої книжки з опорою на ключові слова, структурні елементи книжки, опрацьовані в попередніх класах, а також на анотацію, відомості про письменника, заголовки розділів (наприклад, в повісті-казці); вербалізація своїх припущень у короткому зв’язному висловленні. Формування умінь усно оформляти свій читацький запит за таким алгоритмом: автор, назва книжки, енциклопедії; тема читання. Усвідомлений вибір дитячої книжки (книжок) з числа запропонованих бібліотекарем; вибір потрібної книжки у відкритому фонді бібліотеки (із застосуванням знання алфавіту). Користування різнотематичними книжковими виставками, рекламними плакатами, Інтернет- ресурсами бібліотеки. Розвиток умінь висловлювати власні враження щодо прочитаної книжки: ділитися з однолітками, дорослими думками, що саме найбільше сподобалося; переконливо пояснювати, чому цю книжку варто прочитати, чим вона цікава, які емоції викликала, які події, описані в книжці, нагадали ситуації із власного життєвого досвіду та ін. Навчання складати короткий відгук на прочитану книжку за алгоритмом. |
|
Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією |
|
|
знає і пояснює значення поняття медіа; [3 МОВ 2.2] розрізняє види медіа за джерелами і способами одержання інформації; [3 МОВ 2.2] аналізує медіатексти за крите-ріями-факти і судження про них; [3 МОВ 2.2] формулює висновки за прочитаним, побаченим; [3 МОВ 2.2] знає правила безпечної поведінки в Інтернеті; створює (за вибором) медіа-продукт і пояснює свій вибір; [3 МОВ 2.7], [3 МОВ 2.3], [3 МОВ 2.1] пояснює роль ілюстрації як джерела розуміння тексту. [3 МОВ 2.4] |
Сприймання, аналіз, інтерпретація, рефлексія різних видів медіа-продукції: візуальної (текст, малюнок, фотографія); аудіальної (музика, радіо) ; аудіовізуальні (ТБ, кіно, анімація Інтернет, гаджети); практичні роботи з ілюстрування медіатекстів; створення медіапродуктів до важливих дат і подій (в країні, в родині, класі). Рольові ігри: диктор, журналіст, розповсюджувач візуальної інформації. |
|
Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти |
|
|
придумує словесну картину за прочитаним твором; [3 МОВ 2.7] виразно виражає себе у групових і колективних інсценізаціях прочитаного; |
Завдання на розвиток уяви в зв’язку з прочитаним, власними спостереженнями; вправи на комбінування, акцентування якоїсь виразної, незвичайної ознаки; заохочення до |
|
доповнює тексти (за орієнтирами вчителя); продовжує діалог; [3 МОВ 2.7] придумує текст за аналогією до прочитаного; творчо переказує прочитане. [3 МОВ 3.1], [3 МОВ 3.4], [3 МОВ 3.2] |
відкриття невидимих і непочутих у процесі читання дійств; Інтерпретація ілюстрацій до текстів; придумування словесних картин; аналіз тексту (абзацу) з метою його доповнення, розширення (з допомогою вчителя); пошуку незвичних образів, слів; висловів; створення ситуацій вибору учнями творчих завдань за темою уроку. Індивідуальне і колективне складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; практичне засвоєння (у співпраці з вчителем) прийомів складання казок, загадок, лічилок; (ігрові ситуації за прочитаним; «Живі» картини, сценки, інсценізація текстів); виконання творчих завдань на основі сприймання різних творів мистецтва (з допомогою вчителя). |